завихрення

-я, с.

1) Утворення вихорів (див. вихор I 1)) у рідині або газі; струмені води, повітря і т. ін., що швидко крутяться внаслідок руху якого-небудь предмета. || Що-небудь, схоже на вихор, подібне до вихору (див. вихор I 1)).

2) перен. Те, що характеризується відходом від чого-небудь звичайного або правильного. || Дивацтво, незвичність у думках, поведінці. || Фантазія, уява. || Хтось із завихренням у голові.